пода
121подачка — и; мн. род. чек, дат. чкам; ж. Разг. 1. Кусок еды, брошенный собаке или другому животному. Просить подачку. Пёс не взял подачку. 2. Презрит. То, что жертвуется, отдаётся из милости или снисхождения. Денежная п. Жить подачками. Не ждать подачек от …
122подаваний — дієприкметник …
123подавлений — дієприкметник …
124подагра — іменник жіночого роду …
125подагрик — іменник чоловічого роду, істота …
126подалі — прислівник незмінювана словникова одиниця …
127подальш — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …
128подальший — прикметник …