чар
11чарівник — [чар іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, кл. р і/ўниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў …
12чарівниця — [чар іўни/ц а] ц і, ор. цеийу …
13чарівність — [чар’і/ўн іс т ] нос т і, ор. н іс т у …
14чар-зілля — іменник середнього роду …
15чарівливий — прикметник рідко …
16чарівливість — іменник жіночого роду …
17чарівливо — прислівник незмінювана словникова одиниця …
18Чарівне — іменник середнього роду населений пункт в Україні …
19чарівний — прикметник …
20чарівник — іменник чоловічого роду, істота …