- серв
- (2 м); мн. се/рвы, Р. се/рвов
Орфографический словарь русского языка. 2006.
Орфографический словарь русского языка. 2006.
серв — а, м. serf <лат. servus раб. В средние века в Западной Европе крепостной крестьянин, находившийся в личной зависимости от феодала. БАС 1. Виллан и серв <в Англии 7 8 вв.> не рабы, но в полном смысле крепостные. Греков Крест. на Руси. Что … Исторический словарь галлицизмов русского языка
сервілізм — Сервілізм: життєва позиція прийняття принизливого становища щодо влади, іншої людини тощо; улесливість, прислужливість [52] плазування (servus раб. (лат.) [XIX] Те, що сьогодні в нас шириться під сумними назвами сервілізму , браку цивільної… … Толковый украинский словарь
Серв — м. Крепостной крестьянин, находящийся в личной зависимости от феодала (в странах Западной Европы в эпоху Средневековья). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
серв — (сэ), а, м., одуш. (фр. serf … Словарь иностранных слов русского языка
серв — сущ., кол во синонимов: 1 • крестьянин (73) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
сервіліст — Сервіліст: прислужник [47] … Толковый украинский словарь
серв — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сервіз — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
сервілізм — іменник чоловічого роду книжн … Орфографічний словник української мови
сервіліст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сервітут — Сервітут: в феодальному звичаєвому праві: обмежене право користування чужим майном; в Галичині, форма збереження за підданими селянами права користування колишніми своїми общинними землями (головним чином лісами, пасовиськами, луками), які були… … Толковый украинский словарь