докучливо

  • 41докучно — нареч, кол во синонимов: 3 • докучливо (13) • надоедливо (17) • назойливо (14) …

    Словарь синонимов

  • 42нуждно — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}   трудно, опасно; (βιαίως) – докучливо, неотступно, сильно …

    Словарь церковнославянского языка

  • 43версия — и, ж. version f. Один из вариантов в изложении или объяснении какого л. факта, события. БАС 2. Стил. Из последних перебежчиков к нам из иностранного словаря возьмем хоть два слова, особенно докучливо мелькающих на газетных столбцах, это инцидент… …

    Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • 44бурчати — чу/, чи/ш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо. || Докучливо висловлювати своє невдоволення чим небудь, дорікати комусь. 2) неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про… …

    Український тлумачний словник

  • 45набиватися — а/юся, а/єшся, недок., наби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) Проникаючи, заповнювати що небудь, залазити куди небудь. 2) Збиратися, скупчуватися у великій кількості. 3) розм. Докучливо звертатися з чим небудь; пропонувати щось і т. ін.; нав… …

    Український тлумачний словник

  • 46нахабно — Присл. до нахабний. || Докучливо, уїдливо, сміливо (про тварин, комах і т. ін.) …

    Український тлумачний словник

  • 47невідчепний — а, е. Який докучливо вимагає чого небудь, чіпляється з чим небудь (про людину); настирливий, надокучливий. || Якого важко позбутися, який проти волі зберігається у пам яті, у свідомості …

    Український тлумачний словник

  • 48товкти — вчу/, че/ш, недок. 1) перех. Пом якшувати, дробити, розтирати що небудь у ступі, ступці і т. ін. товкачем, товкачиком, макогоном. || Б ючи товкачем (звичайно в ступі), обдирати лузгу, шкірку з проса, пшениці і т. ін. || перен. Ідучи,… …

    Український тлумачний словник

  • 49зудеть — 1. ЗУДЕТЬ, дит; нсв. Разг. Испытывать зуд; чесаться. Зудит горло. Тело зудит от укусов клещей. ◊ Руки зудят у кого. О страстном желании сделать что л. Язык зудит у кого. О страстном желании рассказать о чём л., сказать что л. 2. ЗУДЕТЬ, зужу,… …

    Энциклопедический словарь

  • 50докучливый — ая, ое; лив, а, о., разг. см. тж. докучливо, докучливость Надоедливый, навязчивый. Д ая муха. Д ые мысли …

    Словарь многих выражений