зуби

  • 111впиватися — I (упива/тися), а/юся, а/єшся, недок., впи/тися (упи/тися), увіп ю/ся, увіп є/шся і уп ю/ся, уп є/шся, док. 1) у що. Присмоктуватися до кого , чого небудь. || Припадати (губами). || чим і без додатка, перен. Міцно вхоплюватися, вчіплюватися. 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 112впинатися — (упина/тися), а/юся, а/єшся, недок., вп я/стися (уп я/стися) і впну/тися (упну/тися), впну/ся, впне/шся; мин. ч. вп я/вся, вп яла/ся, вп яло/ся і впну/вся, впну/лася, впну/лося; док., в кого – що. 1) Із силою встромлятися, всаджуватися в що… …

    Український тлумачний словник

  • 113вставляти — I (уставля/ти), я/ю, я/єш, недок., вста/вити (уста/вити), влю, виш; мн. вста/влять; док., перех. 1) Вкладати, вміщувати щось у середину чого небудь. || Укріплювати в чому небудь, вправляти в щось. Уставити зуби. || Просувати щось у що небудь. 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 114двозубий — а, е. У якого два зуби, два зубці …

    Український тлумачний словник

  • 115держати — держу/, де/ржиш, недок., перех. 1) Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати. || Підставляти руки, посуд, тару і т. ін. для одержання чого небудь. || Схопити за що небудь, не відпускати від себе, не давати рухатися комусь, чомусь.… …

    Український тлумачний словник

  • 116дрібнозубий — а, е. У якого дрібні зуби …

    Український тлумачний словник

  • 117затятий — а, е. 1) Який уперто наполягає на своєму, намагається зробити по своєму, домагається свого; упертий. || Стійкий, непохитний. 2) Який виражає найвищий ступінь ознаки, вияву чого небудь. || Який довго не припиняється, не змінюється. || Скажений,… …

    Український тлумачний словник

  • 118заціплювати — юю, юєш, недок., заці/пити, плю, пиш; мн. заці/плять; док. 1) перех.Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). Заціпити рота. 2) неперех. і рідко перех., безос., кому і рідко кого, також з інфін. Відбирати здатність говорити. •• Бода/й тобі/ заці/пило …

    Український тлумачний словник

  • 119заціплюватися — юється, недок., заці/питися, иться; мн. заці/пляться; док. Міцно стулятися (про зуби, уста і т. ін.) …

    Український тлумачний словник

  • 120з'їдати — і рідко із їда/ти, а/ю, а/єш, недок., з ї/сти, з їм, з їси/ і рідко із ї/сти, ї/м, їси/; наказ. сп. з їж і рідко із ї/ж; док., перех. і без додатка. 1) Споживати яку небудь їжу, не залишаючи нічого. || тільки док., чого. Спожити певну кількість… …

    Український тлумачний словник