карбон
31карбонізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до карбонізувати …
32карбонізування — я, с. Дія за знач. карбонізувати …
33карбонізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. Піддавати що небудь карбонізації …
34карбонілований — а, е. Про органічну сполуку, до молекули якої ввели карбонільну групу …
35карбоніловмісний — а, е. Який містить одну або декілька карбонільних груп …
36карбонілювання — я, с. Дія за знач. карбонілювати …
37карбонільний — а, е. Стос. до чадного газу та карбоніл радикалу …
38карбонітридування — я, с. Процес утворення шару карбонітриду на поверхні перехідного металу …
39Карбон — (от лат. carbo, родительный падеж carbonis уголь) то же, что Каменноугольная система (период) …
40Карбон... — (от лат. carbo, родительный падеж carbonis уголь) составная часть слов, означающая: относящийся к соединениям углерода (например, карбиды, карбонаты), к углю (например, карбонарии) …