кошт

  • 49кошти — ів, мн. (одн. кошт, у, ч.). 1) Гроші, капітал, матеріальні цінності. •• Готівко/ві ко/шти фінансові кошти, офіційно затверджені для витрат, але не витрачені у встановлені терміни. Обіго/ві ко/шти кошти підприємства, які використовуються для… …

    Український тлумачний словник

  • 50ліквідаційний — а, е. 1) Стос. до ліквідації. •• Ліквідаці/йна ва/ртість фін. оціночна сума коштів, що буде отримана в разі ліквідації активу. Ліквідаці/йна комі/сія тимчасовий орган, якому доручена ліквідація справ та розгляд претензій до підприємства, що… …

    Український тлумачний словник

  • 51оборотність — ності, ж. 1) Кількість обертів (колеса, мотора і т. ін.), зроблених за певний відтинок часу. 2) спец. Перебування в обороті (у 2, 7 знач.), в обігу. •• Оборо/тність валю/т обмін валюти даної країни на іноземну валюту за встановленим валютним… …

    Український тлумачний словник

  • 52ощадний — а, е. 1) Те саме, що ощадливий. 2) Пов язаний із зберіганням заощаджень, вкладів. •• Оща/дна ка/са кредитна установа, призначена переважно для залучення грошових заощаджень та вільних коштів громадян, за якими виплачуються проценти. Оща/дна… …

    Український тлумачний словник

  • 53пасив — у, ч. 1) Менш ініціативна, менш діяльна частина колективу, суспільства. 2) фін. Сукупність боргів і зобов язань підприємства, установи. Пасив банку. Підрахувати пасив. 3) Одна з двох частин бухгалтерського балансу, в якій на певну дату в… …

    Український тлумачний словник

  • 54платіж — тежу/, ч. 1) Виплата грошей як розрахунок за що небудь придбане, використане і т. ін.; плата. Податкові платежі. •• Комуна/льні платежі/ платежі юридичних осіб і громадян за користування комунальними послугами. 2) Сума грошей, яка має бути (була) …

    Український тлумачний словник

  • 55позиковий — а, е. Стос. до позики. •• Позико/вий капіта/л капітал, який утворюється за рахунок коштів від випуску облігацій та коштів банківського кредиту …

    Український тлумачний словник

  • 56покриття — я/, с. 1) Дія за знач. покрити 1), 2), 6 8), 11). 2) Те саме, що покрівля 1). 3) Те, чим покривають яку небудь поверхню з метою її захисту, прикраси і т. ін. || Тканина, якою оббивають, обшивають лицевий бік чого небудь; оббивка. || Верх пальта,… …

    Український тлумачний словник

  • 57бюджетна звітність — звітність розпорядників коштів за використання бюджетних коштів та фінансових органів за виконання відповідного бюджету. Поділяється за призначенням (зовнішня, внутрішня), за обсягом показників (первинна, зведена), за терміном складання і подання …

    Словник бюджетної термінології

  • 58бюджетна субсидія — надання коштів з бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня на фінансування певних програм чи цільових видатків без необхідності вкладення коштів з боку отримувача …

    Словник бюджетної термінології

  • 59бюджетний запит — документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Розрізняють три види бюджетного запиту :… …

    Словник бюджетної термінології

  • 60державна субвенція — цільове виділення коштів з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на фінансування певних програм і проектів на умовах пайової участі бюджету та отримувача коштів. За міжнародною термінологією це зв’язаний, спеціальний, умовний трансферт,… …

    Словник бюджетної термінології

  • 61змішана система касового виконання бюджету — одна із систем зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них, що передбачає можливість відкриття та ведення рахунків бюджету, мобілізацію коштів, як в установах банківської системи, так і в казначействі …

    Словник бюджетної термінології

  • 62казначейська система касового виконання бюджету — зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них, що передбачає відкриття та ведення рахунків бюджету, мобілізацію коштів та фінансування видатків через спеціалізовану структуру Державне казначейство …

    Словник бюджетної термінології

  • 63місцевий фінансовий орган — установа, що відповідно до законодавства України організовує та здійснює функції щодо складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами… …

    Словник бюджетної термінології

  • 64планування—програмування—бюджетування — трьохступенева система розроблення бюджету, функціонувала в США з 1961 до 1971 р. Складається з трьох стадій: планування (визначення загальної мети, способів її досягнення, обсягу потрібних коштів); програмування (визначення в межах виділених… …

    Словник бюджетної термінології