131укатиться — ука/тится; св. см. тж. укатываться 1) Катаясь, удалиться откуда л. Мяч укатился. Монета укатилась под шкаф. 2) разг. = укатить 2) (о средствах передвижения) Телега укатилась …
Словарь многих выражений
132укажчик — іменник чоловічого роду, істота розм …
Орфографічний словник української мови