огорожа
1огорожа — См …
2огорожа — і, рідко огоро/да, и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що небудь. •• Запобі/жна огоро/жа огорожа робочих місць на висоті та проходів до них, яка запобігає падінню людей …
3огорожа — огорожа, огорожи, огорожи, огорож, огороже, огорожам, огорожу, огорожи, огорожей, огорожею, огорожами, огороже, огорожах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
4огорожа — огор ожа, и, твор. п. ей …
5огорожа — (1 ж), Тв. огоро/жей; мн. огоро/жи, Р. огоро/ж …
6огорожа — и; ж. Нар. разг. = Изгородь …
7огорожа — и; ж.; нар. разг. = изгородь …
8огорожа — (те, що відгороджує, оточує що н.), загорода, загорожа; мур, стіна (перев. з цегли); вориння, ві[о]р я (із жердин) Пор. паркан, тин …
9огорожа — іменник жіночого роду рідко …
10огорожа — о/горож/а …
